Вибір хірургічних голок

Хірургічні голки, що застосовуються при накладенні швів і зшиванні тканин, служать для проведення шовного матеріалу через тканину з мінімальним травмуванням останньої. Голки повинні бути достатньо гострими, щоб проколювати тканину, зазнаючи лише незначного опору. В той же час вони повинні бути достатньо жорсткими, щоб протистояти згину, і одночасно гнучкими, щоб не ламатися. Голки повинні бути стерильними і не піддаватися корозії щоб уникнути занесення в рану мікроорганізмів або чужорідних матеріалів.

Щоб задовольняти всім цим вимогам, кращі хірургічні голки виготовляються з високоякісної сталі, що пройшла термічну обробку. Голки з вуглецевої сталі схильні до корозії і залишають отвори, через які можуть проникати мікроорганізми. Голки з неіржавіючої сталі не піддаються корозії. Термічна обробка забезпечує максимальну міцність і еластичність хірургічної голки.

Еластичність - це здатність голки згинатися на певний кут, не ламаючись, при відомому тиску, який називається навантаженням. Іноді цю властивість називають гнучкістю. Міцність голки визначається лабораторним випробуванням, коли її згинають під кутом 45 градусів. Сила необхідна, щоб таким чином зігнути голку, служить мірою її міцності. Слабка голка буде дуже сильно згинатися при проходженні через тканину. Всі хірургічні голки з неіржавіючої сталі, що випускаються компанією "Етікон", виготовлені із сплавів неіржавіючої сталі і проходять термічну обробку, щоб додати їм високу, стійку міцність і здатність добре проходити через тканини, для яких призначені голки того або іншого типу. Проте, якщо до голки прикладена дуже велика сила, вона може зламатися, хоча заздалегідь зігнеться. Хірург повинен відчути момент згинання, який служить сигналом надмірного навантаження на голку.

Незалежно від призначення всі голки мають три основні елементи: вушко, тіло і колючу частину. Приблизно 60 % використовуваних в даний час шовних матеріалів поставляються в комплексі з голками, прикріпленими до них в заводських умовах. Такі матеріали називаються атравматичними. Голка і шовна нитка об'єднані в одне ціле, що забезпечує зручність користування при мінімальному травмуванні тканин. Прикладом такої продукції служать хірургічні голки АТРАЛОК. Кріплення голки з ниткою повинне бути абсолютне надійним щоб уникнути відділення голки в процесі роботи.

Тіло або стрижень голки зазвичай використовується для її захоплення. На поперечному зрізі тіло голки може мати овальну, сплощену по боках, прямокутну, трикутну або трапецієвидну форми. Голки округлого, прямокутного або тригранного перерізів можуть також мати на поверхні стрижня подовжні приливи або канавки, які призначені для гасіння обертальних рухів голки в голкотримачі під час накладення шва. У подовжньому напрямі голки можуть бути прямими, напівзігнутими, зігнутими або складнозігнутими. Колючою частиною називається відрізок голки між її загостреним кінцем і початком ділянки з найбільшим поперечним перетином. Розрізняють три основні типи колючих частини: ріжучий, конусоподібний (круглий) і тупий. Кожен тип конструюється і виготовляється так, щоб забезпечити легке проникнення голки в ті тканини, для зшивання яких вона призначена.

Хірургічні голки мають різні розміри і калібр. Калібр або товщина голкового дроту визначається її діаметром, який може коливатися від 30 мікрон (0,001 дюйма) до 56 міл. (0,056 дюйма, 1,4 мм). У мікрохірургії застосовуються дуже дрібні голки з дроту малого калібру. Великі, важкі голки використовуються для проведення шовного матеріалу через грудину або для накладення утримуючих швів на черевній стінці. Між цими типами існує великий набір голок, що мають проміжні розміри.

Вибір голки потрібного типу з величезного асортименту, пропонованого в даний час промисловістю, визначається типом тканини, на яку передбачається накладати шов, її локалізацією і доступністю, розміром шовного матеріалу і суб'єктивним досвідом хірурга.